Увага! Домашня робота! Інформація для дітей та  батьків!

Практичні рекомендації для батьків

  1. Розташуйте цю пам’ятку на робочому місці вашої дитини.
  2. Час виконання домашніх завдань наступний:1-2 клас- 1-2 години, 5-6 клас-2.5 години.
  3. Батьки повністю контролюють процес виконання домашніх завдань.
  4. Складіть режим для вашої дитини (відсутність системи у режимі приводять до виникнення таких негативних явищ, як лінь, неорганізованість..)
  5. Починати виконувати домашнє завдання потрібно в один час. Наприклад, у 15.00 годин. Залежність цього фактору буде пов’язаний із зміною дитини та часом приходу додому.
  6. Після 18 годин молодшому школяру важко виконувати домашнє завдання. Працездатність знижується. Це приводить до помилок при виконанні роботи та витраченню більшої кількості часу.
  7. Кількість секцій та додаткових занять — не більш 1-2 у тиждень Більша завантаженість стане причиною “відпочинку” та низької працездатності на уроках. Наслідок: низький рівень знань!!
  8. Допомагайте дитині тоді, коли ваша допомога потрібна.
  9. «Зупиняйте» різні “Хочу пити”, “Хочу пограти зараз”, “Можна мультик?”, … Це сприяє неформуванню волі дитини, яка впливає на загальний настрій і пов’язана з отриманням радості від праці.
  10. Домашня робота має бути виконана акуратно.
  11. Самостійність у виконанні розвивайте поступово і починайте виконання з предмета, який дитині подобається або результати з цього предмету високі.
  12. Привчайте дитину до виконання домашніх обов’язків. Це допоможе вам швидше дитині зрозуміти важливе для успішного навчання слово “потрібно”.
  13. Памятайте: батьки -це педагоги, діти- “ваша зона відповідальності”. 

Що робити, коли відсутня мотивація до навчання

ВІД ЧОГО ЗАЛЕЖИТЬ УСПІХ ВИХОВАННЯ В СІМ’Ї

Дитина – дзеркало родини; як у краплині роси відбивається сонце, так у дітях відбивається моральна чистота батька й матері.

( В. Сухомлинський)

  1. Сприятливий мікроклімат у родині.
  2. Спільна діяльність членів сім’ї.
  3. Справедливий розподіл обов’язків, взаємодопомога та взаємопідтримка.
  4. Спільний життєвий світогляд.
  5. Оптимістичні настрої родини.
  6. Особистий приклад батьків – головний метод родинного виховання (наслідування досвіду).
  7. Шанування членів родини, повага до старших.
  8. Бережливе ставлення до природи.
  9. Активна участь дітей у сімейному житті.
  10. Відсутність насилля в родині.
  11. Збереження родинних традицій і звичаїв.
  12. Відбір телепередач, інтернет-сайтів.
  13. Любов до читання, створення родинної бібліотеки.

ЯК ВИХОВАТИ ДОБРУ ДИТИНУ

Нинішній час для досягнення щастя особливо потребує сильних особистостей. Сила їх у доброзичливості та вмінні контактувати з іншими людьми, у здатності програвати, не озлоблюючись, спостерігати за успіхом друзів, не заздрячи. Ця сила іншого ґатунку, ніж зло та агресія. Вона здатна принести дитині щастя. Не тиском і владою, не покаранням і страхом, а доброзичливою увагою до дитини та її проблем можна допомогти їй позбутися озлобленості та агресивності. Справді сильною особистістю є особистість відкрита, доброзичлива, добра.

  1. Любіть дитину. Не забувайте, що їй необхідна Ваша ласка: обіймайте, цілуйте, гладьте по голівці. Знаходьте радість у спілкуванні з дитиною.
  2. Безпосереднє спілкування з дорослими, приклад дорослих, наслідування їх – суттєвий фактор морального формування особистості.
  3. Значну роль відіграє вплив дорослих на адекватне ставлення дитини до недоброго та доброго,на формування правильних моральних оцінок.
  4. Критеріями для моральної оцінки є ті моральні норми, правила, які висувають дорослі до власних дітей.
  5. Діти виховуються не лише на добрих прикладах, а й на прикладі активного подолання поганого. Стимул пробуджує в дитині бажання здійснювати той вчинок, який від нього чекають дорослі. Тому не можна вважати моральним той вчинок, що здійснюється через боязнь покарання, через власну вигоду.
  6. Хай не буде жодного дня без прочитаної книжки.
  7. Розмовляйте з дитиною, розвивайте її мовлення. Цікавтеся справами і проблемами дитини.
  8. Акцентуйте увагу на розумінні мотивів моральної поведінки, значенні ситуації самостійного морального вибору.
  9. Дозволяйте дитині творити: конструювати, ліпити, клеїти, малювати.
  10. Відвідуйте театри, організовуйте сімейні екскурсії, походи, свята.
  11. Надавайте перевагу повноцінному харчуванню, а не розкішному одягу.
  12. Привчайте дітей до самообслуговування, формуйте трудові навички та любов до праці.
  13. Не робіть з дитини лише споживача, хай вона буде рівноправним членом родини зі своїми правами та обов’язками.
  14. Дитина має право на власний вияв своїх потенційних можливостей і на власну долю.
  15. Пам’ятайте! Дитина, що сповнена зла й агресії, менш щаслива, ніж дитина доброзичлива.